Підготовка городу до зими йде двома хвилями. До стійких заморозків прибирають рештки рослин, вносять органіку, перекопують важкий ґрунт і садять часник. Після перших заморозків, коли земля охолоне, сіють під зиму і вкривають полуницю.

Порядок важить більше, ніж повнота списку: вапно й гній разом не вносять, а насіння, кинуте в теплу землю, проросте в листопаді й загине. Нижче 12 робіт у тій послідовності, в якій їх зручно робити на ділянці 6–30 соток. Якщо часу обмаль, першими залиште роботи 1, 2, 8 і 12: їхній пропуск навесні обходиться найдорожче.

Рештки рослин і санітарія (роботи 1–3)

Робота 1. Бадилля розбирають на дві купи. Здорове (квасоля, горох, листя капусти, кабачки без плям) іде в компост. Бадилля картоплі й томатів з фітофторою, кущі огірків із борошнистою росою, рештки бульб з паршею в компост не кладуть: домашня купа рідко прогрівається до 55–60 °C, спори в ній переживають зиму і навесні повертаються на грядки разом із компостом. Таке бадилля вивозять з ділянки. Спалювати рослинні рештки заборонено, а закопане хворе бадилля лишає інфекцію в ґрунті.

Робота 2. Поки ґрунт не перекопаний, виберіть вилами кореневища пирію та осоту. Після перекопки їх уже не видно, а фреза ріже кореневище пирію на відрізки по кілька сантиметрів, і з кожного навесні виходить новий пагін. Вила піднімають кореневище цілим, лопата його перерубує.

Робота 3. Зніміть опори, шпагат і мульчувальну плівку, промийте й висушіть перед зберіганням. На шпагаті з-під томатів зимують ті самі збудники, що й на бадиллі. Крапельну стрічку продуйте, щоб вийшли вода й осад, і змотайте на котушку: стрічка, яка зимує на грядці з водою всередині, тріскається від льоду.

Органіка й вапно: норми і чому не разом (роботи 4–5)

Робота 4. Перепрілий гній або компост вносять під перекопку з розрахунку 4–6 кг/м², тобто 400–600 кг на сотку. Робити це щороку не потрібно, на одній грядці достатньо внесення раз на 2–3 роки. Свіжий гній кладуть тільки восени і меншою нормою, 3–5 кг/м², щоб за зиму він частково перепрів. Грядки, де наступного року будуть морква, цибуля чи часник, свіжим гноєм не заправляють: морква від нього гіллясться, а цибуля й часник гірше зберігаються. Під ці культури беріть перепрілу органіку або вносьте гній під попередник.

Робота 5. Вапнування потрібне, коли pH ґрунту нижчий за 5,5. Найчастіше це дерново-підзолисті ґрунти Полісся і частина сірих лісових ґрунтів Лісостепу. Кислотність перевіряють індикаторними смужками у водній витяжці з ґрунту або, точніше, лабораторним аналізом. Доломітового борошна орієнтовно потрібно 30–50 кг на сотку на супісках і 50–80 кг на суглинках. Точна норма залежить від фактичного pH: що він нижчий, то ближче до верхньої межі.

Вапно і гній в один сезон на одну грядку не вносять. У суміші з вапном із гною виділяється аміак, і частина азоту йде в повітря. Якщо цієї осені заправляєте ділянку гноєм, вапнуйте її наступної осені.

У Степу п'ята робота здебільшого відпадає. Чорноземи й каштанові ґрунти півдня нейтральні або лужні, вапно лише ще більше їх підлужить. Там уся увага органіці, бо вона тримає вологу, якої на півдні бракує.

Чи треба перекопувати город восени (роботи 6–7)

Робота 6. Суглинки та глини перекопують або орють на зяб з обертанням пласта на 20–25 см. Грудки не розбивають: за зиму вода в них замерзає, розпирає їх, і навесні вони розсипаються від граблів. Бриласта поверхня також краще вбирає талу воду, яка з рівної утрамбованої грядки стікає в міжряддя.

Строк визначає не календар, а стиглість ґрунту. Візьміть грудку з глибини 10–15 см і стисніть у кулаці. Якщо вона злиплась і розсипається від легкого натиску, копати можна. Якщо мажеться, земля перезволожена: лопата її ущільнить у брили, які не розсиплються й за зиму.

Фрезу восени на важкій землі краще відкласти. Вона дрібно кришить ґрунт, дощ і сніг за зиму його ущільнюють, і навесні поверхня запливає кіркою. Плуг або лопата залишають грубу брилу, яка працює на вас до квітня. Фреза доречна навесні, для передпосівного розпушування.

Трудовитрати на 10 сотках суглинку такі: лопатою 2–3 дні роботи однієї людини, мотоблоком з плугом 3–4 години, мінітрактором з плугом близько години. На 6–10 сотках різниця терпима. На 20–30 сотках осіння оранка лопатою розтягується на тиждень вечорів і часто впирається в листопадові дощі, а мінітрактор на 15–20 к.с. з однокорпусним плугом перевертає пласт на 20–25 см за 2–3 години; японські машини такого класу з плугом і фрезою зібрано на https://traktor.od.ua/ua/yaponski-mini-traktory/.

Робота 7. Легкі супіски й піски восени можна не перекопувати. Вони й так пухкі, а перекопка лише прискорює вимивання поживних речовин зимовими опадами. Замість неї засійте звільнені грядки сидератом або вкрийте шаром мульчі 5–8 см із соломи чи листя здорових дерев. Гірчицю сіють одразу після збирання, поки до заморозків лишається хоча б місяць: вона встигає набрати масу, мороз її вбиває, і навесні стебла лягають мульчею. Жито можна сіяти пізніше: воно перезимує, і навесні його закладають у ґрунт.

Часник і підзимній посів (роботи 8–9)

Робота 8. Озимий часник садять за 30–45 днів до стійкого промерзання ґрунту, щоб зубок встиг вкоренитися, але не випустив листя. Орієнтири по зонах: Полісся кінець вересня–початок жовтня, Лісостеп 1–20 жовтня, Степ жовтень–початок листопада. Глибина 5–7 см від поверхні до денця. Мілко посаджений зубок мороз випирає на поверхню. Якщо осінь тепла і затяжна, садіть ближче до кінця діапазону: часник, що зазеленів у листопаді, зимує гірше.

Робота 9. Коли сіяти моркву під зиму, підкаже термометр. Моркву, буряк, кріп і петрушку висівають в остиглу землю, коли вдень повітря не прогрівається вище +2…+3 °C і похолодання стабільне, без відлиги в прогнозі на найближчий тиждень. Ґрунт у верхньому шарі тоді близький до нуля, і насіння лежить до весни, не проростаючи. У Лісостепу це зазвичай друга половина листопада, у Степу буває й грудень.

Бороздки нарізають заздалегідь, ще до заморозків, а відро сухої землі або компосту для засипання ставлять у сарай: у листопаді мерзлу грядку вже не розпушиш. Насіння сіють сухим, без замочування, і норму висіву збільшують на 20–30 % проти весняної, бо частина його за зиму загине. Місце обирайте рівне або підвищене, де навесні не стоїть тала вода.

Найчастіша помилка тут одна: поспіх. Насіння моркви, висіяне в жовтні в теплу землю, проростає за 2–3 тижні, і перший сильний мороз убиває сходи. Навесні таку грядку доводиться пересівати.

Сад, ягідник, вода й інвентар (роботи 10–12)

Робота 10. Вологозарядковий полив дерев роблять після листопаду, якщо осінь суха. Мета промочити ґрунт на 50–60 см у зоні коренів, тобто по периметру крони, а не біля штамба. Перевіряють лопатою або металевим щупом: наступного дня після поливу щуп має легко входити на цю глибину, а в ямці на два штики земля має бути вологою до дна. У Степу такий полив потрібен майже щороку, бо дерево, що пішло в зиму із сухою землею під коренями, частіше підмерзає.

Робота 11. У малини вирізають відплодоносні пагони біля самої землі, без пеньків, у яких зимують шкідники. Ремонтантну малину, якщо її вирощують на один осінній урожай, скошують повністю. Полуницю вкривають соломою або агроволокном тільки після перших заморозків, коли ґрунт трохи підмерзне. Під укриттям, покладеним раніше, кущі випрівають.

Робота 12. Злийте воду зі шлангів, бочок, поверхневого насоса і фільтра крапельного поливу, продуйте магістраль. Шланг із водою в перший мороз тріскається, корпус насоса може лопнути. Мотоблок чи мінітрактор перед зимою консервують:

• дизель заправляють повним баком, щоб у ньому не збирався конденсат;
• з карбюратора бензинового мотора пальне зливають;
• акумулятор знімають і тримають у теплі, підзаряджаючи раз на 1–2 місяці;
• плуг і фрезу чистять від землі й змащують.

Наостанок накресліть схему городу: що де росло цього року, куди внесли гній, куди вапно. Навесні вона вбереже від двох помилок: посадити моркву на свіжий гній і картоплю на щойно вапновану грядку, де бульби сильніше вражає парша.